1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рецептар

Рецепта́р, -ря́; -тарі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецептар — рецепта́р іменник чоловічого роду, істота аптекар арх. Орфографічний словник української мови
  2. рецептар — -я, ч., заст. Аптекар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар. Словник української мови у 20 томах
  4. рецептар — АПТЕ́КАР (працівник аптеки, що приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки), РЕЦЕПТА́Р заст.; ФАРМАЦЕ́ВТ (працівник аптеки, що виготовляє ліки); ПРОВІ́ЗОР (фармацевт вищої кваліфікації). При багатьох монастирях ще у XVІІ ст. Словник синонімів української мови
  5. рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар. Словник української мови в 11 томах