рецептар
АПТЕ́КАР (працівник аптеки, що приймає рецепти, виготовляє і відпускає ліки), РЕЦЕПТА́Р заст.; ФАРМАЦЕ́ВТ (працівник аптеки, що виготовляє ліки); ПРОВІ́ЗОР (фармацевт вищої кваліфікації). При багатьох монастирях ще у XVІІ ст. були лікарі й аптекарі й навіть лікарні (з посібника); На життя вона заробляла, працюючи в аптеці навпроти фармацевтом (Ю. Смолич); Одна кімната була для сестри, що працювала в аптеці провізором (О. Донченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецептар — рецепта́р іменник чоловічого роду, істота аптекар арх. Орфографічний словник української мови
- рецептар — -я, ч., заст. Аптекар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар. Словник української мови у 20 томах
- рецептар — Рецепта́р, -ря́; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рецептар — РЕЦЕПТА́Р, я́, ч., заст. Аптекар. Словник української мови в 11 томах