Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

реєстратор

Реєстра́тор, -ра; -тори, -рів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. реєстратор — реєстра́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. реєстратор — Юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
  3. реєстратор — -а, ч. 1》 Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. || Юридична особа, яка має дозвіл на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реєстратор — РЕЄСТРА́ТОР, а, ч. 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Яновський); Вона реєстратор на виборчій дільниці (з газ.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  5. реєстратор — РЕЄСТРА́ТОР, а, ч. 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Янов., І, 1958, 624); Вона реєстратор на виборчій дільниці (Веч. Київ...  Словник української мови в 11 томах
  6. реєстратор — рос. регистратор 1. Особа, що здійснює реєстрацію. 2. Зберігач. 3. Автоматичний прилад, що реєструє окремі показники.  Eкономічна енциклопедія