Словник української мови в 11 томах

реєстратор

РЕЄСТРА́ТОР, а, ч.

1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь.

Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Янов., І, 1958, 624);

Вона реєстратор на виборчій дільниці (Веч. Київ, 4.III 1957, 1).

2. перен. Той, хто констатує, фіксує події, явища, які відбуваються.

Працівники радянської науки.. повинні бути не тільки реєстраторами фактів, а й активними борцями за прогресивний, комуністичний світогляд (Рильський, III, 1956, 163);

Рослина, то не лише мовчазний свідок нашого повсякденного життя чи реєстратор пори року (Ле, Право.., 1957, 59).

3. Механічний прилад для фіксування чого-небудь.

Електрохімічні індикатори — чудові альтиметри і варіометри для літаків, найчутливіші в світі барометри і реєстратори найрізноманітніших вібрацій (Знання.., 1, 1966, 17);

Останнім часом ми озброїлись такими унікальними приладами, як реєстратори швидкості руху води і розчинів по стеблу та інших органах рослини (Хлібороб Укр., 8, 1966, 37).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. реєстратор — реєстра́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. реєстратор — Юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1  Словник термінів законодавства України
  3. реєстратор — -а, ч. 1》 Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. || Юридична особа, яка має дозвіл на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реєстратор — РЕЄСТРА́ТОР, а, ч. 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Яновський); Вона реєстратор на виборчій дільниці (з газ.). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  5. реєстратор — Реєстра́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реєстратор — рос. регистратор 1. Особа, що здійснює реєстрацію. 2. Зберігач. 3. Автоматичний прилад, що реєструє окремі показники.  Eкономічна енциклопедія