рибина —
риби́на іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
рибина —
-и, ж., розм. Одна риба, перев. велика.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рибина —
РИБИ́НА, и, ж. Одна риба, перев. велика. – Оце так рибина! – вирвалось у Костянтина. – Ще не було нам такої удачі! (М. Стельмах); – Що ж це в нас і випити нема чого? – стурбувався старий.
Словник української мови у 20 томах
рибина —
би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І.
Фразеологічний словник української мови
рибина —
РИБИ́НА, и, ж., розм. Одна риба, перев. велика. — Оце так рибина! — вирвалось у Костянтина. — Ще не було нам такої удачі! (Стельмах, І, 1962, 435); — Що ж це в нас і випити нема чого? — стурбувався старий.
Словник української мови в 11 томах