риска —
ри́ска 1 іменник жіночого роду риса ри́ска 2 іменник жіночого роду крихта
Орфографічний словник української мови
риска —
[риска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. риески, риесок дв'і риские
Орфоепічний словник української мови
риска —
I -и, ж. 1》 Зменш. до риса. Підбивати риску. 2》 Те саме, що дефіс. II -и, ж. 1》 Крихта (у 1 знач.). 2》 перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
риска —
РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (О.
Словник української мови у 20 томах
риска —
РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (Донч.
Словник української мови в 11 томах
риска —
Риска, -ки ж. 1) ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка