риска

РИ́СКА¹, и, ж.

1. Зменш. до ри́са.

Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (О. Донченко);

Він бачить мами кожну риску І сволока низеньку вись, І все пригадує колиску, Що мати гойдала колись (А. Малишко);

Перед очима стоїть суха чорна фігурка з похилим станом, і довгий ніс, і якісь риски коло холодних уст (М. Коцюбинський);

Я думаю, що ми можемо пробачити Джекові оті риски певного шотландського патріотизму (І. Кулик).

2. Те саме, що дефі́с.

РИ́СКА², и, ж.

1. Крихта (у 1 знач.).

2. перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь.

У майстрів, що грають блиском Іскор, вибитих з каміння, Я візьму собі хоч риску Чародійного уміння (П. Усенко).

Значення в інших словниках

1. риска — ри́ска 1 іменник жіночого роду риса ри́ска 2 іменник жіночого роду крихта  Орфографічний словник української мови
2. риска — [риска] -ские, д. і м. -с'ц'і, мн. риески, риесок дв'і риские  Орфоепічний словник української мови
3. риска — I -и, ж. 1》 Зменш. до риса. Підбивати риску. 2》 Те саме, що дефіс. II -и, ж. 1》 Крихта (у 1 знач.). 2》 перен. Незначна частинка, трошки, дуже мало чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. риска — КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм.  Словник синонімів української мови
5. риска — Ри́ска, -ски, -сці; ри́ски, ри́сок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. риска — РИ́СКА¹, и, ж. 1. Зменш. до ри́са. Силантьєв як старший намітчик орудував футштоком. Рівна, гладенька рейка з білими рисками поділу тихо, без плескоту пішла вглиб (Донч.  Словник української мови в 11 томах
7. риска — Риска, -ки ж. 1) ум. отъ риса. 2) Риски бити. На свекловичныхъ плантаціяхъ: пропалывать бураки бороздами, полосами между двумя рядами свекловицы. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка