рогожа —
рого́жа іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рогожа —
-і, ж. 1》 Цупка, плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь. || Шмат такої тканини. 2》 Груба, перев. полотняна матерія з шашковим переплетенням ниток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рогожа —
РОГО́ЖА, і, ж. 1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь. З луб'яних волокон льону виготовляють лляне полотно, а з луб'яних волокон .. – лико й рогожу (з навч. літ.); // Шмат такої тканини.
Словник української мови у 20 томах
рогожа —
РОГО́ЖА (цупка тканина з лика), МАЧУ́ЛА. Проїхали сани, накриті рогожею (Н. Рибак); Не бачили, не чули — бо плели мачули (М. Номис).
Словник синонімів української мови
рогожа —
РОГО́ЖА, і, ж. 1. Цупка плетена з личаних стрічок тканина для упаковування або накривання чого-небудь; // Шмат такої тканини. Проїхали сани, накриті рогожею, з-під котрої червоніли коров’ячі туші. То везли до яток м’ясо на продаж (Рибак, Переясл.
Словник української мови в 11 томах
рогожа —
Рого́жа, -жі ж. Рогожа. Чуб. II. 118. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. ум. рого́жка.
Словник української мови Грінченка