розбуджати Розбу́джувати, -джую, -джуєш і розбуджа́ти, -джа́ю, -джа́єш Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках розбуджати — розбуджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови розбуджати — див. розбуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови розбуджати — РОЗБУДЖА́ТИ див. розбу́джувати. Словник української мови у 20 томах розбуджати — РОЗБУДИ́ТИ (перервати чийсь сон, примусити кого-небудь прокинутися), ПРОБУДИ́ТИ, ПІДНЯ́ТИ (ПІДІЙНЯ́ТИ), РОЗБУ́РКАТИ розм., ПРОБУ́РКАТИ розм., ПРОКИ́НУТИ розм.; ДОБУДИ́ТИСЯ розм. (після певних зусиль); РОЗШТОВХА́ТИ розм., РОЗТЕРМО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови розбуджати — РОЗБУДЖА́ТИ див. розбу́джувати. Словник української мови в 11 томах