Розви́днітися, -ви́дниться, -днілося або розви́дніти, -ніє, -ніло
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
розвиднітися —
розви́днітися дієслово доконаного виду безос.
Орфографічний словник української мови
розвиднітися —
[розвид(')н'ітиес'а] -д(‘)н'ійеіц':а
Орфоепічний словник української мови
розвиднітися —
див. розвиднятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розвиднітися —
РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися.
Словник української мови у 20 томах
розвиднітися —
розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому. Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М.
Фразеологічний словник української мови
розвиднітися —
РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися.
Словник української мови в 11 томах