Словник української мови в 11 томах

розвиднітися

РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розвиднітися — розви́днітися дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
  2. розвиднітися — [розвид(')н'ітиес'а] -д(‘)н'ійеіц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. розвиднітися — див. розвиднятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвиднітися — РОЗВИ́ДНІТИСЯ див. розвидня́тися.  Словник української мови у 20 томах
  5. розвиднітися — розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х) у кого, кому. Хто-небудь став правильно, краще розуміти, усвідомлювати що-небудь. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду. Вона знала, що робити (М.  Фразеологічний словник української мови
  6. розвиднітися — Розви́днітися, -ви́дниться, -днілося або розви́дніти, -ніє, -ніло  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)