роздвоювати —
роздво́ювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
роздвоювати —
-юю, -юєш, недок., роздвоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє. 2》 перен. Позбавляти цілісності (почуття, ставлення, погляд); приводити до стану внутрішнього розладу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
роздвоювати —
РОЗДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Ділити на дві частини, роз'єднувати надвоє. Уже щуку обскребла і роздвоїла (Сл. Б. Грінченка); Ружинський уже встиг прорватися всередину й роздвоїв табір (Іван Ле). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
роздвоювати —
ДВОЇ́ТИ (ділити надвоє), РОЗДВО́ЮВАТИ. — Док.: роздвої́ти. Доки ми будемо виховувати людей.. "по етапах"? Доки ми будемо двоїти поняття формування людської душі? (І. Муратов); Ця звістка роздвоїла страйкарів. Одні хоч і зараз ладні були ставати до роботи.
Словник синонімів української мови
роздвоювати —
РОЗДВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Ділити на дві частини, роз’єднувати надвоє. Уже щуку обскребла і роздвоїла (Сл. Гр.); Ружинський уже встиг прорватися всередину й роздвоїв табір (Ле, Наливайко, 1956, 333). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
роздвоювати —
Роздво́ювати, -двоюю, -єш сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Словник української мови Грінченка