роззлоститися —
роззлости́тися дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
роззлоститися —
див. сердитися
Словник синонімів Вусика
роззлоститися —
-злощуся, -злостишся, док., розм. Стати злим; розізлитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
роззлоститися —
РОЗЗЛОСТИ́ТИСЯ, злощу́ся, зло́стишся, док., розм. Стати злим; розізлитися. Знов почув [Стальський], немов якась таємна сила відпихала його – і роззлостився (І. Франко); Лови Гордого [слідчого] кінчилися тим, що він страшенно роззлостився (І.
Словник української мови у 20 томах
роззлоститися —
роззло́ститися роздратуватися, розізлитися (м, ср, ст): – Їв щось? – Ні, випив тільки склянку води. – Отож то й маємо! – роззлостився лікар. – П'єте воду, наче горілку! (Селепко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
роззлоститися —
РОЗЗЛОСТИ́ТИСЯ, злощу́ся, зло́стишся, док., розм. Стати злим; розізлитися. Знов почув [Стальський], немов якась таємна сила відпихала його — і роззлостився (Фр., VII, 1951, 420).
Словник української мови в 11 томах
роззлоститися —
Роззло́ститися, -щуся, -стишся гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.
Словник української мови Грінченка