роззлоститися
РОЗЗЛОСТИ́ТИСЯ, злощу́ся, зло́стишся, док., розм.
Стати злим; розізлитися.
Знов почув [Стальський], немов якась таємна сила відпихала його – і роззлостився (І. Франко);
Лови Гордого [слідчого] кінчилися тим, що він страшенно роззлостився (І. Багряний);
– Про нього [заарештованого] треба подбати, аби не простудився, не роззлостився (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)