Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розкарякуватий

Розкаря́куватий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розкарякуватий — розкаря́куватий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розкарякуватий — див. карячкуватий; кривий; розлогий  Словник синонімів Вусика
  3. розкарякуватий — -а, -е, розм. 1》 Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). || З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину). || З вигнутими, незграбно розчепіреними клешнями (про ракоподібних). || Який має незграбну форму, неоковирний (про предмети).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину).  Словник української мови у 20 томах
  5. розкарякуватий — КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені).  Словник синонімів української мови
  6. розкарякуватий — РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ, а, е, розм. 1. Незграбно вигнутий, розчепірений (перев. про ноги). Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (Добр., Очак. розмир, 1965, 5); // З вигнутими, незграбно розчепіреними ногами (про людину).  Словник української мови в 11 томах