Значення в інших словниках
-
розквітлий —
розкві́тлий 1 дієприкметник від: розквітнути розкві́тлий 2 прикметник який досяг розквіту
Орфографічний словник української мови
-
розквітлий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розквітнути. 2》 у знач. прикм. Який розкрив свої бутони, розпустився. || Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням. 3》 у знач. прикм., перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розквітлий —
РОЗКВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до розкві́тнути. За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та милими серцю, але ще не розквітлими соняшниками і рожами (З. Тулуб); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
розквітлий —
РОЗКВІ́ТЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до розкві́тнути. За невисоким плотом навколо розляглися сади та городи з сіро-зеленою капустою, високою пшеничкою та милими серцю, але ще не розквітлими соняшниками і рожами (Тулуб, В степу.., 1964, 88); *Образно.
Словник української мови в 11 томах