Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розколина

Розко́лина, -ни; -лини, -лин

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розколина — розко́лина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. розколина — див. отвір  Словник синонімів Вусика
  3. розколина — -и, ж. 1》 Вузька ущелина в горах; міжгір'я. 2》 Велика, глибока щілина, тріщина в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розколина — РОЗКО́ЛИНА, и, ж. 1. Вузька ущелина в горах; міжгір'я. На острові річка розлилася самовілками та поточками поміж купами каміння, між тісними розколинами скель (І. Нечуй-Левицький); – Батьку-у! Сюди-и!...  Словник української мови у 20 томах
  5. розколина — ПРОБО́ЇНА (пробитий, проламаний, прорваний у чомусь отвір, прохід), ПРОБІ́Й, ПРОЛО́М, ПРОЛА́М, ПРОВА́Л, ПРОВА́ЛЛЯ рідше, ВИ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЛО́МИНА розм.  Словник синонімів української мови
  6. розколина — РОЗКО́ЛИНА, и, ж. 1. Вузька ущелина в горах; міжгір’я. На острові річка розлилася самовілками та поточками поміж купами каміння, між тісними розколинами скель (Н.-Лев., І, 1956, 162); — Батьку-у! Сюди-и!...  Словник української мови в 11 томах