Розпу́куватися, -куюся, -куєшся і розпука́тися, -ка́юся, -ка́єшся
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
розпукатися —
розпу́катися дієслово доконаного виду розпука́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
розпукатися —
I розп`укатисядив. розпукатися. II розпук`атися-ається і розпукуватися, -ується, недок., розпукатися, -ається і розпукнутися, -неться, док., розм. 1》 Виростаючи, розбруньковуватися, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпукатися —
РОЗПУ́КАТИСЯ див. розпука́тися. РОЗПУКА́ТИСЯ, а́ється і РОЗПУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУ́КАТИСЯ, ається і РОЗПУ́КНУТИСЯ, неться, док., розм. 1. Виростаючи, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя).
Словник української мови у 20 томах
розпукатися —
РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.
Словник синонімів української мови
розпукатися —
РОЗПУ́КАТИСЯ див. розпука́тися. РОЗПУКА́ТИСЯ, а́ється і РОЗПУ́КУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗПУ́КАТИСЯ, ається і РОЗПУ́КНУТИСЯ, неться, док., розм. 1. Виростаючи, розбруньковуватися, розпускатися, розкриватися (про бруньки, квіти, листя).
Словник української мови в 11 томах