розруйнований

Розруйно́ваний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. розруйнований — розруйно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розруйнований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розруйнувати. || розруйновано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розруйнований — РОЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розруйнува́ти. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівка і лежать звалищем (Леся Українка); Ще одна воєнна зима. З голодом, холодом, тифами.  Словник української мови у 20 томах
4. розруйнований — РОЗРУЙНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розруйнува́ти. Деякі будови і справді розруйновані до підмурівка і лежать звалищем (Л. Укр., І, 1951, 445); Ще одна воєнна зима. З голодом, холодом, тифами.  Словник української мови в 11 томах