розрізувати —
див. різати
Словник синонімів Вусика
розрізувати —
-ую, -уєш і рідше розрізати, -аю, -аєш, недок., розрізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Ріжучи, переділяти на частини, шматки. 2》 Проходити, пролягати через що-небудь, роз'єднуючи, розділяючи його. || З'являтися на шкірі (про зморшки).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розрізувати —
РОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше РОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Ріжучи, розділяти на частини, шматки. Наглядачки ножами розрізували вірьовки на тюках і наказували по черзі підходити і брати [одяг] (А.
Словник української мови у 20 томах
розрізувати —
РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розрізувати —
РОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше РОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Ріжучи, розділяти на частини, шматки.
Словник української мови в 11 томах
розрізувати —
Розрізувати, -зую, -єш сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228.
Словник української мови Грінченка