Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розстебнути

Розстебну́ти, див. розстіба́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розстебнути — розстебну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розстебнути — див. розстібати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстебнути — РОЗСТЕБНУ́ТИ див. розстіба́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розстебнути — РОЗСТІБА́ТИ (роз'єднувати щось застебнуте), РОЗСТІ́БУВАТИ (РОЗСТЬО́БУВАТИ рідше), РОЗЩІБА́ТИ, РОЗЩІ́БУВАТИ розм.; РОЗХРИ́СТУВАТИ (перев. одяг — на грудях). — Док.: розстебну́ти (розстібну́ти), розщебну́ти (розщібну́ти рідше), розщепи́ти діал.  Словник синонімів української мови
  5. розстебнути — РОЗСТЕБНУ́ТИ див. розстіба́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. розстебнути — Розстебнути, -ся см. розстібати, -ся.  Словник української мови Грінченка