Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розстебнутий

Розсте́бнутий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розстебнутий — розсте́бнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розстебнутий — розстебнений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстебнути. || розстебнуто, розстебнено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.З роз'єднаними, нескріпленими застібками. 3》 у знач. прикм., розм. Такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі ґудзики (Ю. Мушкетик); Йому допомагав літній чоловік у рябому кашкеті і розстебнутій на грудях чорній сорочці (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. розстебнутий — РОЗСТЕ́БНУТИЙ, РОЗСТЕ́БНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розстебну́ти. На ній було осіннє пальтечко, розстебнуте на всі гудзики (Мушк., День..  Словник української мови в 11 томах