Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розтрачений

Розтра́чений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розтрачений — розтра́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розтрачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтратити. || розтрачено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов'ю (О. Гончар); // у знач.  Словник української мови у 20 томах
  4. розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов’ю (Гончар, IV, 1960...  Словник української мови в 11 томах