Великий тлумачний словник сучасної мови

розтрачений

розтра́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтратити.

|| розтрачено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтрачений — розтра́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов'ю (О. Гончар); // у знач.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтрачений — Розтра́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов’ю (Гончар, IV, 1960...  Словник української мови в 11 томах