розтрачений
розтра́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтратити.
|| розтрачено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтрачений — розтра́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов'ю (О. Гончар); // у знач. Словник української мови у 20 томах
- розтрачений — Розтра́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розтрачений — РОЗТРА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтра́тити. Для одинокої бездітної тьоті Варі золотаве сестрине дівчатко стало гарячою відрадою серця, і тьотя приховано й незграбно осипала Лялю своєю спраглою, ніде не розтраченою любов’ю (Гончар, IV, 1960... Словник української мови в 11 томах