Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розтрощити

Розтрощи́ти, -рощу́, -ро́щиш, -щать

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розтрощити — розтрощи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтрощити — див. розтрощувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрощити — РОЗТРОЩИ́ТИ див. розтро́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. розтрощити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
  5. розтрощити — РОЗТРОЩИ́ТИ див. розтро́щувати.  Словник української мови в 11 томах