Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розікрасти

Розікра́сти і розкра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть

розкра́сти і розікра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. розікрасти — розікра́сти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розікрасти — див. розкрадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розікрасти — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. розікрасти — Розікрасти, -ся см. роскрадати, -ся.  Словник української мови Грінченка