Орфографічний словник української мови

розікрасти

розікра́сти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розікрасти — див. розкрадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розікрасти — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розікрасти — Розікра́сти і розкра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть розкра́сти і розікра́сти, роз(і)кра́ду, -кра́деш, -кра́дуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розікрасти — РОЗІКРА́СТИ див. розкрада́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. розікрасти — Розікрасти, -ся см. роскрадати, -ся.  Словник української мови Грінченка