роз’ятрений

Роз’я́трений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. роз’ятрений — РОЗ’Я́ТРЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роз’я́три́ти. Неголене обличчя [Дороша] темніє щетиною, очі червоні, роз’ятрені пилюкою (Тют., Вир, 1964, 375); Недобре спала Зоя. Коли ранком устала, була втомлена, мов побита, і ще більше роз’ятрена (Коб.  Словник української мови в 11 томах