роз’їзд —
РОЗ’Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. роз’їжджа́ти. Тепер тільки я зібралась «вирівняти залеглості» в своїй кореспонденції, а то за зборами та роз’їздами набралось їх чимало (Л. Укр., V, 1956, 93); Не приховаю, важко довелося мені, дівчині, з дитиною.
Словник української мови в 11 томах