роз’їжджувати —
РОЗ’Ї́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., перех., рідко. 1. Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). 2. Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). Роз’їздили греблю (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах