роз’їжджувати

РОЗ’Ї́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ’Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., перех., рідко.

1. Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).

2. Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).

Роз’їздили греблю (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. роз’їжджувати — Роз’ї́жджувати, -ї́жджую, -ї́жджуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)