рулетка —
руле́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
рулетка —
(від фр. roulette — коліщата) азартна гра, де кулька кидається на обертальний круг з нумерованими гніздами, в одне із яких він повинен попасти, а учасники роблять попередні ставки на певний номер
Словник іншомовних соціокультурних термінів
рулетка —
-и, ж. 1》 Вузька металева, полотняна або клейончаста стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; признач. для вимірювання невеликих відстаней. 2》 Спеціальний пристрій для певного роду азартної гри, а також сама ця гра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рулетка —
1. крутка 2. мірострічка
Словник чужослів Павло Штепа
рулетка —
РУЛЕ́ТКА, и, ж. 1. Вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі, яка признач. для вимірювання невеликих відстаней.
Словник української мови у 20 томах
рулетка —
руле́тка (від франц. roulette – коліщатко) 1. Металева або полотняна стрічка з поділками, якою вимірюють протяжність чого-небудь. 2. Інструмент для гравірування. 3. Настільна азартна гра.
Словник іншомовних слів Мельничука
рулетка —
Азартна гра, полягає в тому, що робиться ставка на певне число, розташування цифр або колір поля, на якому зупиниться кулька, що обертається на диску з 37 понумерованими полями (червоними або чорними, зеро — на зеленому полі).
Універсальний словник-енциклопедія
рулетка —
РУЛЕ́ТКА, и, ж. 1. Вузька металева, полотняна або клейончата стрічка з поділками, згорнута в рулон у футлярі; признач. для вимірювання невеликих відстаней.
Словник української мови в 11 томах