Значення в інших словниках
-
рупор —
ру́пор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
рупор —
(посилювач звуку) мегафон, г. голосник; ЖМ. гучномовець; (ідей) виразник.
Словник синонімів Караванського
-
рупор —
-а, ч. 1》 Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. || розм. Те саме, що гучномовець. 2》 перен., книжн. Виразник чиїхось ідей, думок, почуттів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рупор —
Гучномовка
Словник чужослів Павло Штепа
-
рупор —
РУ́ПОР, а, ч. 1. Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. [Голос покликача судового (в рупор):] Народе римський! Суд спокою просить! (Леся Українка); Безпалько по хаті пройшовся.
Словник української мови у 20 томах
-
рупор —
ВИРА́ЗНИК (той, хто виражає чиї-небудь інтереси, думки, бажання тощо), ПРЕДСТАВНИ́К, НОСІ́Й, ПОСЛАНЕ́ЦЬ, СИН поет., РЕ́ЧНИК книжн., РУ́ПОР книжн.; ПОБО́РНИК, ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає якісь ідеї, суспільні погляди тощо). З усіх кошових..
Словник синонімів української мови
-
рупор —
РУ́ПОР, а, ч. 1. Труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку. [Голос покликача судового (в рупор):] Народе римський! Суд спокою просить! (Л. Укр., II, 1951, 524); Безпалько по хаті пройшовся.
Словник української мови в 11 томах