Значення в інших словниках
-
рюмса —
«плаксій»[ VI, 178] (мабуть, «улітературнений» вираз замість галицького плакса, ґімза) [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
-
рюмса —
рю́мса іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
рюмса —
див. плаксивий
Словник синонімів Вусика
-
рюмса —
-и, ч. і ж., розм. Те саме, що рюма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
рюмса —
РЮ́МСА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що рю́ма.
Словник української мови у 20 томах
-
рюмса —
ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи.
Словник синонімів української мови
-
рюмса —
РЮ́МСА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що рю́ма.
Словник української мови в 11 томах
-
рюмса —
Рюмса, -си об. Плакса.
Словник української мови Грінченка