1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рюмса

Рю́мса, -си і рю́ма, -ми

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рюмса — «плаксій»[ VI, 178] (мабуть, «улітературнений» вираз замість галицького плакса, ґімза) [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. рюмса — рю́мса іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. рюмса — див. плаксивий Словник синонімів Вусика
  4. рюмса — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що рюма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рюмса — РЮ́МСА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що рю́ма. Словник української мови у 20 томах
  6. рюмса — ПЛА́КСА розм. (той, хто часто плаче, схильний до плачу); ПЛАКСІ́Й розм., ПЛАКСУ́Н розм., ПЛАКСИ́ВЕЦЬ розм., ПЛАКУ́Н розм. рідше, РЮ́МСА розм., РЮ́МА розм., РЕ́ВА розм., РЕВУ́Н розм. рідше, СКИГЛІ́Й зневажл., НЮ́НЯ зневажл. — Вони вже й розпустили губи. Словник синонімів української мови
  7. рюмса — РЮ́МСА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що рю́ма. Словник української мови в 11 томах
  8. рюмса — Рюмса, -си об. Плакса. Словник української мови Грінченка