рюмсати
Рю́мати, -маю, -маєш і рю́мсати, -саю, -саєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рюмсати — рю́мсати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- рюмсати — див. ПЛАКАТИ. Словник синонімів Караванського
- рюмсати — див. плакати Словник синонімів Вусика
- рюмсати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що рюмати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рюмсати — РЮ́МСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рю́мати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (М. Кропивницький); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- рюмсати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- рюмсати — РЮ́МСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рю́мати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (Кроп., V, 1959, 495); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (Панч, На калин. мості, 1965, 11). Словник української мови в 11 томах
- рюмсати — Рюмсати, -саю, -єш гл. Плакать, рюмить. Ном. № 13527. Словник української мови Грінченка