рядно —
[р'адно] -дна, м. (на) -д(‘)н'і, мн. р'адна, р'адеин два р'адна
Орфоепічний словник української мови
рядно —
-а, с. 1》 Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). || Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни. 2》 розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рядно —
РЯДНО́, а, с. 1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (М.
Словник української мови у 20 томах
рядно —
накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном.
Фразеологічний словник української мови
рядно —
ОБЕРЕ́МОК (кількість чого-небудь, що можна охопити руками, помістити в ряднину), РЯДНО́ розм., НАРУ́ЧЧЯ діал. Побіг (Олег) надвір, вніс на кухню оберемок дров (Д. Бедзик); Насилу добилися до соломи.
Словник синонімів української мови
рядно —
РЯДНО́, а, с. 1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.). Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Мирний, І, 1954, 61); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик..
Словник української мови в 11 томах
рядно —
Рядно нар. Нарядно. В дорогім одіянії він рядно ходив. Гол. ІІІ. 267. --------------- Рядно, -на с. 1) Толстая пеньковая ткань, родъ плотной и толстой дерюги; родъ простыни или одѣла изъ такой ткани. Нас. 168. Тягни рядно на двох одно. Ном. № 12793.
Словник української мови Грінченка