рядно
РЯДНО́, а, с.
1. Вид простирадла або покривала з ряднини (у 1 знач.).
Як же вона була уражена гірко, коли, з її пряжі виткавши рядна, мати поділила між усіма (Панас Мирний);
Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик.., кладе подушку й друге, грубше рядно (М. Стельмах);
// Різнокольоровий килим або ковдра з грубої вовни.
Вовняне рядно горіло на постелі жовтогарячою та зеленою барвами (М. Коцюбинський);
* У порівн. На землю сходить ніч і зоряним рядном вона вкриває все (В. Сосюра).
2. розм. Оберемок, купа чого-небудь, що вміщується в одному рядні.
Насилу добилися до соломи. Ряден з п'ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний).
◇ (1) Мов рядно́м накри́ти (д) див. накрива́ти;
(2) Мо́крим рядно́м на кого – зненацька, несподівано (звичайно приголомшувати лайкою, докором і т. ін.).
Іван Петрович до секретаря, а секретар – мокрим рядном на Івана Петровича (Панас Мирний);
Вона на мене мокрим рядном, що стільки грошей перевів (Б. Грінченко);
Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.) див. накрива́ти;
Накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м див. накрива́ти.
Словник української мови (СУМ-20)