ряднинка
РЯДНИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до рядни́на.
– Спи! – поклала [бабуся] на ряднинці. Ліг він, віченьки зімкнув (П. Грабовський);
Переступивши поріг кімнати, він загорнув ряднинку і мало не звалив стільця (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)