ряднинка
РЯДНИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до рядни́на.
— Спи! — поклала [бабуся] на ряднинці. Ліг він, віченьки зімкнув (Граб., І, 1959, 288);
Переступивши поріг кімнати, він загорнув ряднинку і мало не звалив стільця (Гур., Наша молодість, 1949, 97).
Словник української мови (СУМ-11)