Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рівноцінний

Рівноці́нний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. рівноцінний — рівноці́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівноцінний — -а, -е. 1》 Який має однакові з чим-небудь ціну, вартість. 2》 Однаковий з ким-, чим-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноцінний — РІВНОЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який має однакову з чим-небудь ціну, вартість. 2. Однаковий з ким-, чим-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  4. рівноцінний — ТОТО́ЖНИЙ (той самий, однаковий з чимось; цілком відповідний), РІВНОЗНА́ЧНИЙ, РІВНОЦІ́ННИЙ, АДЕКВА́ТНИЙ книжн., ІДЕНТИ́ЧНИЙ книжн., ЕКВІВАЛЕ́НТНИЙ книжн., ДОСТЕМЕ́ННИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. рівноцінний — РІВНОЦІ́ННИЙ, а, е. 1. Який має однакові з чим-небудь ціну, вартість. 2. Однаковий з ким-, чим-небудь своїми якостями, властивостями, значенням, роллю і т. ін.  Словник української мови в 11 томах