Рівня́ння, -ння, -нню, в -нні; -ня́ння, -ня́нь і -ня́ннів, -ня́нням
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
рівняння —
рівня́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
рівняння —
[р'іўн’ан':а] -н':а, р. мн. -н'ан'
Орфоепічний словник української мови
рівняння —
-я, с. 1》 Дія за знач. рівняти і рівнятися. Тримати (взяти) рівняння на кого, що — брати кого-, що-небудь за взірець для наслідування. 2》 мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин. Зведене рівняння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рівняння —
РІВНЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика й літературознавця не як самоціль, а як один із засобів .. рівняння літератури по життю (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
рівняння —
Записана у вигляді рівності задача знаходження величин аргументів (невідомі у р.), при яких значення 2-х даних функцій є рівними; напр., в алгебричному р. порівнюються 2 многочлени.
Універсальний словник-енциклопедія
рівняння —
РІВНЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів..
Словник української мови в 11 томах