рівняння
РІВНЯ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. рівня́ти і рівня́тися.
Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів.. рівняння літератури по життю (Про багатство л-ри, 1959, 56);
Ленін підкреслював, що літературна справа найменше піддається механічному рівнянню, нівелюванню, а також вирішенню літературних питань за принципом переваги більшості над меншістю (Рад. літ-во, 4, 1965, 9);
— Рівняємось! — це всюди звучить тепер у колгоспі: рівняння на кращих (Рад. Укр., 20.XII 1961, 2).
2. мат. Рівність між двома функціями від однієї або кількох невідомих величин.
Якщо обидві частини рівності з однією або кількома буквами мають однакову числову величину не при всяких числових значеннях цих букв, то дана рівність називається рівнянням (Алг., І, 1956, 80);
Задачі механіки привели відразу до створення надзвичайно цікавої дисципліни — теорії диференціальних рівнянь (Наука.., 6, 1964, 15).
∆ Зве́дене рівня́ння див. зве́дений;
Неозна́чене рівня́ння див. неозна́чений.
Словник української мови (СУМ-11)