сальник —
са́льник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
сальник —
I с`альник-а, ч. 1》 Жирова складка в очеревині людини і ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник — сальник, який утворюється листками очеревини, що покривають стінки шлунка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сальник —
СА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник; Малий сальник; // Те саме, що здір. 2. Страва з гречаної каші з печінкою і меленим перцем, запечена у здорі.
Словник української мови у 20 томах
сальник —
ЗДІР (нутряне сало), СА́ЛЬНИК рідше, НУТРЯ́К діал., СЕРЕДО́ВЕ́ СА́ЛО діал. Парує затертий здором, пропашілий від часнику і перцю, тлустий густо-золотий борщ (І.
Словник синонімів української мови
сальник —
СА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець. Великий сальник; Малий сальник; // Те саме, що здір. 2. Страва з гречаної каші з печінкою і меленим перцем, запечена у здорі.
Словник української мови в 11 томах
сальник —
Сальник, -ка м. Родъ кушанья. Изрубленная свиная печенка, перемѣшанная съ гречневой кашей и изжаренная въ сальникѣ. Маркев. 162.
Словник української мови Грінченка