сальник
СА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Жирова складка в очеревині людини та ссавців, що є захисним органом черевної порожнини; чепець.
Великий сальник;
Малий сальник;
// Те саме, що здір.
2. Страва з гречаної каші з печінкою і меленим перцем, запечена у здорі.
Сальника хазяїнові засмажили, бо Іван Петрович дуже любив сальника... (Остап Вишня);
Стрекотали пащекуваті перекупки, що сновигали поміж возів, пропонуючи свій невибагливий крам: – Сальники гаряченькі з гречаною кашею... (С. Добровольський).
3. техн. Пристрій для ущільнення отворів, через які проходять рухомі частини механізмів (вали, штоки тощо).
Андрій Дубченко припасовував кільця сальника (О. Бойченко);
Сальник ущільнення для насоса.
Словник української мови (СУМ-20)