санки —
са́нки́ множинний іменник
Орфографічний словник української мови
санки —
санок, мн. 1》 Те саме, що сани. 2》 Маленькі сани для катання малечі, спускання з гір, перевезення невеликого вантажу вручну і т. ін. 3》 гірн., заст. Спеціальні ящики, якими відтягували вугілля із забою у головний штрек.
Великий тлумачний словник сучасної мови
санки —
СА́НКИ див. санки́. САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн. 1. Те саме, що са́ни. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (І.
Словник української мови у 20 томах
санки —
СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)...
Словник синонімів української мови
санки —
СА́НКИ див. санки́. САНКИ́, но́к, рідше СА́НКИ, нок, мн. 1. Те саме, що са́ни. Коники несли санки по гладенькій, як скло, дорозі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
санки —
Са́ни, -не́й ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. см. санка.
Словник української мови Грінченка