силувати —
див. примушувати
Словник синонімів Вусика
силувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. || Робити над собою зусилля. || Виявлятися причиною, що змушує кого-небудь робити щось. || розм. Настійно припрошуючи, частувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
силувати —
СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого і без дод., з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (М.
Словник української мови у 20 томах
силувати —
си́лувати примушувати, змушувати (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
силувати —
ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док.
Словник синонімів української мови
силувати —
СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
силувати —
Силувати, -лую, -єш гл. 1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. Мет. 243. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий. Ном. № 11024. 2) Припрашивать, угощая.
Словник української мови Грінченка