силюета —
Обрис, див. контур
Словник чужослів Павло Штепа
силюета —
силюе́та силует, постать (ст): Незабутня силюета з похиленою головою, в окулярах, з цікавим для карикатури носом і купою книжок під пахвою. Буйна, недбала чуприна і саркастичне: “Цілую руці!”.
Лексикон львівський: поважно і на жарт