Значення в інших словниках
-
сировий —
сирови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
сировий —
(- полотно) не білений, грубий, (матеріял) не оброблений, (харч) СИРИЙ, (ремінь) сирицевий, не вичинений, (- дрова) мокрий, Р. ЖМ. крихкотілий
Словник синонімів Караванського
-
сировий —
-а, -е. 1》 Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). || Зробл. із грубої, небіленої тканини. 2》 Признач. для подальшої промислової обробки й виготовлення готового продукту; не до кінця оброблений. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сировий —
СИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). Дуже змінився й батько. Постарів ніби чи, може, що відпустив бороду та ходив у довгополій, з сирового полотна сорочці під пасок і босий (А.
Словник української мови у 20 томах
-
сировий —
СИРОВИ́Й, а́, е́. 1. Грубий, небілений (про тканину, нитки і т. ін.). Дуже змінився й батько. Постарів ніби чи, може, що відпустив бороду та ходив у довгополій, з сирового полотна сорочці під пасок і босий (Головко, II, 1957, 409)...
Словник української мови в 11 томах
-
сировий —
Сирови́й, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный.
Словник української мови Грінченка